Флешмобери Львова

18 жовтня 2008

…Усе буває вперше… Хроніка вражень першого в житті флешмобу

Про флешмоб знала уже давненько… Років десь 4 чи 5 тому натрапила на статтю про цей рух в одному молодіжному журналі. Там розповідалось про Фм в Америці. Щоб і у нас, у Львові, таке було, навіть не могла і подумати. Допоки друг не запросив спробувати що й до чого. Пропозиція сподобалась/була негайно прийнята і залишилось дочекатись визначеного дня (18 жовтня), визначеної години (14:00) і прийти у визначене місце (лавочки біля Лялькового театру), захопивши з дому черпак і отримати сценарій.

Процес отримання заповітного папірця виявився доволі оригінальним та цікавим. Потрібно було підійти до маяка , і пригрозивши черпаком (так, так, саме тим, яким наливають борщ ), вимагати сценарій.

Сам процес добування сценарію виявився веселим та цікавим. Не кожного ж дня побачиш купу народу з черпаками у центрі Львова. Зібравшись з духом, прямую до маяка, з-за рукава дістаючи атрибут. Він усе зрозумів (зауваживши розмір мого черпачка… маленького черпачка) і вручив сценарій.. Хух .. нарешті є! З листком в кишені тікаю з місця роздачі,і лише на площі Ринок наважуюсь прочитати його. Вперше що здивувало/вразило/в певну мить навіть трішки налякало, так це кількість акцій. Їх було три!!!… Ну що ж, розважимось сьогодні

Отже: Акція№1
«Місце:магазин одягу Reserved в Магнусі.
Завдання: у визначений час всі збираються у вищезгаданому місці і, розгулюючи по магазині «ненавмисне» дотикаються до когось пальцем. Коли ця людина повертається, мобери вдають ніби нічого не було. Флешмоб має створити відчуття розгубленості, невпевненості серед натовпу. Допускається також дотик моберів один до одного. При цьому всі зберігають абсолютний спокій і буденність рухів і дій.»

Насправді трішки хвилювалася прямуючи до Магнуса. Бентежило те, що в магазині купа спостерігачів,реакція яких наперед нікому не відома…

І ось настав час… Мобери окупували магазин, мирно прогулюючись поміж стелажів, приглядаючись до нової колекції, і водночас торкалися відвідувачів. Нажаль, таких тут було не надто багато. Дещо допоміг дозвіл дотикатись один до одного. Розійшовшись непомітно, мобери залишили в магазині атмосферу розгубленості, здивування, цікавості і невшарення у продавців. Насправді було весело.

Наступна акція відбувалась через 15 хвилин.

Акція№ 2
«Місце: дворик,що сполучає площу Ринок і площу Підкови.
Завдання: для цього і наступного мобу було здійснено поділ моберів на дві групи (приналежність до тої чи іншої групи вказувалась у отриманому сценарію). Збір груп проводився у двох різних місцях. У визначений час мобери групуються, і за маяком прямують у дворик та стаюсть під протилежні стіни. Має вийти своєрідний «тунель» з моберів. Крізь тунель проходить людина, і мобери за сигналом маяка починають аплодувати й нібито вітати з фінішом, при цьому залишаючись строго на місці . Все має бути культурно та щиро.»

З повною головою вражень від першої акції в групі Б прямую у дворик, і навіть уявити собі не можу, що відбуватиметься незабаром… Моберів було багато, і тунель вийшов насправді солідним/вражаючим/переконливим… На горизонті помічено перших перехожих… ще хвилинка, і дворик вибухає шаленими оплесками, свистом та вітаннями! Здивуванню перехожих не було меж :-). «Моберський» тунель привернув увагу багатьох перехожих, проте зайти у дворик наважувались не всі. Нажаль таких сміливців було не надто багацько, але й за тими хто проходив, цікаво було спостерігати. Хтось швиденько проходив, хтось навпаки, сповільнював крок, насолоджуючись несподіваною славою, хтось здивовано оглядався, намагаючись зрозуміти бодай щось, а один дядько навіть закрив сумкою обличчя й майже побіг звідтіля Цей моб вдався на всі 100 %, що засвідчували здивовано-ошелешений обличчя перехожих, та щасливо-веселі очі моберів. Та оскільки все колись закінчується, довелось покинути дворик і попрямувати до місця наступної акції.

Акція№3
«Місце:площа перед Оперним театром
Завдання: тут теж мобери збираються у групи у різних місцях і у зазначений час стають одна навпроти одної, але на деякій відстані. Відбуваються переговори між маяками. Вони домовляються про «товар». Все має виглядати як обмін між бандами. Черпаки в усіх мають бути напоготові, але не на видноті. Коли маяки обмінюючись товаром, виявлять його бракованим, всі витягають черпаки і починають дуель з кимось із протилежної групи»

Нарешті пригодився головний атрибут Уже з більш-менш (?) знайомою мені групою йдемо до площі, де зустрічаємось з бандою, поки що на віддалі. «Занепокоєння» проходить рядами моберів, черпаки напоготові, але ще заховані. Ось вони, наближаються… Ооо! маяки зустрілися… щось довго… Товар бракований!!!! ААААА… вперед у бій!!!!!

Тут було щось та й з чимось)). Купа емоцій, моберів і черпаків і все це на одній з головних площ Львова. Люди були шоковані, та нам насправді було не до них. Я навіть забула подивитись довкола. Тут такі вирішення бандитських проблем, справжня черпакобійня. Та все закінчилось мирно, і як то кажуть «Під час флешмобу жоден з учасників чи глядачів не постраждав»

За звичаєм після мобу проводиться афтерпаті. Цього разу воно було у Шевченківському гаю.

Після такого насиченого, вдалого дня, з купою емоцій та вражень, їдучи додомцю, я точно знала, що на наступні флешмоби прийду обов’язково!!!

Автор: Lin