Флешмобери Львова

16 березня 2008

Зробити когось щасливим. Хіба не в цьому суть?

Про флешмоб чув і раніше, але для мене це було чимось невідомим, віддаленим від реальності… Коли побачив, що у Львові планується флешмоб, то звичайно зрадів. Щоб отримати сценарій потрібно було прийти до Оперного з розкритою парасолькою і показати атрибути (мильні бульбашки, моркву). Ніколи нічого надзвичайного не робив, тому стояти біля Оперного театру в сонячний день з розкритою парасолькою було страшнувато. З великою кількістю адреналіну в крові моя подруга і я прийшли до зазначеного місця.

Біля входу в театр побачили людей з розкритими парасольками і ще з десяток людей з закритими парасольками неподалік. Десь через 2 хвилини «холостого» простою організатори помітили наші сумнівні тіла і дали нам сценарій. Кров закипала коли читав сценарій! Першу акцію можна було передбачити, це пускання бульбашок. Місце – площа перед пам’ятником Шевченка. Акція виявилося дуже веселою і захоплюючою. З’явилося багато дітей, їх радості не було меж! Вони бігали і стрибали за кульками, лапали і лопали їх. Ніхто не чекав, що будуть діти Видовище надзвичайно приємне)

Діти і бульбашки

Акція тривала 5 хвилин після чого бульбашкопускальні приладдя віддали дітям. Друга акція проходила в магазині «Технолюкс», що на Городоцькій. В сценарії було написано, коли і скільки часу потрібно… їсти моркву. Отут була проблема, адже морква в мене нечищена… Але після першої акції сміливості в мене додалося з лишнім і я пішов чистити моркву в «Пузату хату». Отак вийшов ще один мінімоб) На жаль після довгих дискусій з прибиральницею довелося залишити їдальню з напівчищеною морквою. Подруга поділилася зі мною своєю морквою, яка до речі була дуже солодкою (смак досі пам’ятаю). 5 хвилин мобери ходили по магазину смакуючи помаранчеві овочі.

Морквочка

Продавці були здивовані. На афтерпаті (про це детальніше буде трохи пізніше) ми дізналися, що один навіть виходив подивитися чи не роздають моркви десь на вулиці… Місцем акції №3 був McDonalds, що на проспекті Шевченка. Це був так званий флешмоб-freezing, коли всі завмирають на деякий час в якійсь цікавій позі.

Вгадайте хто тут мобер :-)

В останній момент перед початком ми з подругою вирішили завмерти з ріжками морозива, однак було запізно… Ми замовили ріжки і до того як їх принесли акція вже розпочалася Було дуже прикро, коли довелося забирати ріжки… Але флешмобери не вміють сумувати! Ми попрямували до вже згаданої «Пузатої хати», де мала відбутися наступна і остання акція. Все було просто: потрібно взяти будь-який напій і стати до першої каси. Зі сторони мабуть смішно виглядало, коли всі каси майже порожні, тільки до першої черга десь з 30 людей.

Така от черга

Внизу відбулося афтерпаті. Коли емоції переповнюють, адреналін зашкалює потрібно виговоритись. Ми ділилися враженнями емоціями, знайомилися.

Мобери вперше позують на камеру

Ніколи не забуду відчуттів, які отримав на першому в своєму житті флешмообі, це змінило моє життя і ставлення до нього. Дякую організаторам Іринці Фіалковській і Ростиславу Чайці за те, що так позитивно вплинули на моє життя. Варто сказати, що на першому флешмобі було найкраще дотримано правил ніж на будь-якому іншому флешмобі на якому я був. Флешмобери насправді між собою не зналися, приходили по одному-двоє і розходилися аналогічно.

Автор фотографій: Yuriy George Padlyak